Час second-hand (кiнець червоної людини)

Поставши на уламках СРСР, Російська нова імперія не поспішала прощатися зі своїм минулим, яке, крім усього, чинило диявольський опір новому часові. З цього й виникла перехідна епоха, яку С. Алексієвич слушно охрестила періодом second-hand.
"Час second-hand" - це монологи людей, яким "пощастило" жити у СРСР та у період його розпаду. З цих одкровень - від замиловано-ностальгійних до страхітливо-муторних - і складається мозаїчний портрет "радянської людини", яка, незважаючи на складнощі тодішнього життя - переслідування з боку влади, ідеологічний пресінг, аскетичний побут, - більшою мірою сумує за тим часом і досить рідко замислюється над ціною тієї "величі".
Ці монологи пересичені людським стражданням, фізичним та душевним болем, хворобливою тугою за втраченим, прагненням пожалітися на тяжку долю, розчаруванням у сьогоденні і романтизацією якогось нездійсненого минулого.