Мій дід танцював краще за всіх

"Мій дід танцював краще за всіх" - серія оповідань, що складаються в єдину історію п'яти родин, діти з яких знайомляться в школі першого вересня в перший рік незалежності України та залишаються друзями на все життя. Від двадцятих років в Харкові і знищення театру Леся Курбаса через Голодомор, Другу світову, дев'яності й кілька хвиль еміграції до війни на Донбасі.

Ця книжка в першу чергу про прийняття минулого. Про те, як події та обставини впливають на нас незалежно від того, чи знаємо ми про них. Про тяглість і зв'язок поколінь, бажання любові та прийняття, самотність як наслідок або як причину. Про втрати – осмислені чи неосмислені, виправдані чи безглузді. Та, головне, про те, що навіть самотнім, відкинутим, поламаним теж можна вижити і жити, бо, попри все, завжди залишається можливість врешті стати щасливим.

Катерина Бабкіна - одна з найяскравіших представниць сучасної української літератури. Письменниця, сценаристка, колумністка та журналістка. Регулярно співпрацює з українськими та зарубіжними виданнями, серед яких Esquire, Le Monde, Harper's Bazaar, Kenyon Review, Washington Square Review. Авторка поетичних збірок "Вогні святого Ельма" (2002), "Гірчиця" (2011), "Знеболювальне і снодійне" (2014), "Заговорено на любов" (2017), дитячих книжок та видань "Гарбузовий рік" (2014), "Шапочка і кит" (2015), "Наші птахи і те, що їм заважає" (2018), роману "Соня" (2014) та книг оповідань "Лілу після тебе" (2008) та "Щасливі голі люди" (2016).

Твори Катерини Бабкіної перекладено одинадцятьма мовами світу, зокрема в 2016 році в Австрії вийшов німецький переклад роману "Соня", в 2017 році в Ізраїлі побачила світ збірка поезій в перекладі на іврит, а в 2018 році "Щасливі голі люди" було видано в Польщі.