
Зареєструйтесь або увійдіть, щоб додавати книги до списків
Зареєструйтесь або увійдіть, щоб вести читацький щоденник
Дотепні мемуари американського фізика, відомого популяризатора науки і лауреата Нобелівської премії
Бестселер New York Times
Мемуари, біографії, автобіографія, фізика, наука, документальна література.
Фізика була сенсом життя видатного науковця й педагога, а кожна його лекція перетворювалася на захопливу гру. Утім особистість Фейнмана така неординарна й багатогранна, що заслуговує не меншої уваги, ніж його наукові досягнення. Фізик-теоретик, художник-портретист, віртуозний барабанщик і жартівник, який полюбляв розігрувати друзів та колег і часто сам потрапляв у кумедні ситуації... Ніхто краще за нього не розповість про неймовірно божевільні пригоди, на які науковця штовхала невгамовна цікавість.
Книжка для найширшого кола читачів, усіх, хто цікавиться біографіями неординарних особистостей, наукою, а також тих, хто цінує хороший гумор і дотепні життєві історії.
Це вибухова суміш високого інтелекту, мудрості, безмежної допитливості та разючої сміливості.
Річард Фейнман - американський фізик, лауреат Нобелівської премії 1965 року за фундаментальні роботи з квантової електродинаміки. У 19431945 роках брав участь у Мангеттенському проєкті зі створення атомної бомби. Співавтор популярного підручника - тритомника "Фейнманівські лекції з фізики", автор низки науково-популярних книжок.
Генії бувають двох типів. Звичайні генії роблять щось визначне, але залишають іншим можливість повірити, що ви могли б досягти таких самих результатів, якби достатньо для цього працювали. Водночас є чарівники, і ви й гадки не маєте, як вони це роблять. Фейнман був чарівником. Ганс Бете, фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії
Оповідь Фейнмана продовжує традиції, які заклав Марк Твен. Автор укотре доводить, що можна сміятися й водночас замислюватися над серйозними темами. New York Times Book Review
У цьому плані я завжди був тупим. Не розумів, з ким говорю. Мене завжди цікавила тільки фізика. Якщо ідея здавалася мені паршивою, я казав, що вона здається мені паршивою. А якщо доброю - то доброю. Усе дуже просто.
Я завжди так жив. Якщо можеш так жити, життя стає добрим і приємним. Мені пощастило - я міг.
- Професоре Фейнман?
- Що таке?! Я ще сплю!
- Вам присуджено Нобелівську премію. Я подумав, вам буде приємно про це дізнатися.
Так, але я ще сплю! Подзвонили б уранці, - і поклав трубку.
Дружина питає:
- Хто там?
- Кажуть, я отримав Нобелівську премію.
- Та ну тебе, Річарде, хто дзвонив? - моя розумна дружина вже звикла до розіграшів і знає, що не треба вестися, але цього разу я її підловив.
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!