Мама Му випала із санчат і покотилась. А коли перестала котитися, вже нагадувала величезну сніжку, з якої стирчали роги.Ворон підійшов до Мами Му, яка лежала в снігу та сміялася.Схрестивши на грудях крила, він дивився на неї суворим поглядом.- Ти позбивала всі кілочки, що позначали звивисту дорогу, - сказав він. - Усі до одного!- Му-у, це було так здорово! - тішилася Мама Му.- Санчата аж підстрибували на горбочках, - вів далі Ворон. - Дивно, що вони вціліли.- Найвеселіше було падати з них, - мовила Мама Му.
Коментарі
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь