Моя бабуся казала, що приготування їжі – це можливість поділитися своєю любов'ю, щастям. Коли вона заливала пахлаву медовим сиропом, шепотом примовляла: “Нехай у всіх, у кого гіркота у серці переважає, доля змінитись на ліпше”.
Коли посипала чебрецем плов із булгура, заплющувала очі й продовжувала: “Хай цей чебрець приносити спокій тим, хто його втратив”.
Їжа приносити щастя лише якщо приготована з душею. Цей щоденний і на перший погляд звичайний процес - додатковий шанс для кожного з нас відчути справжній смак життя.
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь