Несподівана радість самотності

Супер книга! Прям дуже сподобалась!

Самотність — це зовсім не страшно Всі ми маємо турботливих родичів, які кожного разу при зустрічі питають де ж наша пара та коли ми збираємося виходити заміж/одружуватися. Та і образ повноцінності, нав’язаний медіа та суспільством, включає наявність другої половинки. Проте якщо вас це засмучує - саме час почитати цю книгу. В багагатьох людей поняття самотності асоціюється з чимось поганим та сумним. Тому, якщо ви шукали щось, що покаже вам самотність з іншої сторони і підкаже як полюбити її…

Дякую собі за чудове товариство Не знаю як вам, а для мене це болюча тема. Постійно руки не доходили у мене до того щоб владнати цей аспект мого життя. Ще й друзі всі здуріли мов – всіх понесло на любов. Але потім ця книга потрапила до моїх рук і камінь з моєї душі впав. У 21 столітті люди отримали величезні можливості. Ми майже ніколи не буваємо самі -- з нами музиканти, журналісти, ведучі, маркетологи. Ми завжди в інформаційному шумі, який створює ефект постійної присутності когось. Проте…

Бути самому - це ок "Краще бути самій, ніж з ким попало" - давно чула цю фразу, а ця книга чудово її аргументує. Раніше було прийнято виходити заміж якнайшвидше, бо так треба. Моя мама вийшла заміж в 22 і це вважалося скоріше пізно, бо ж не вийшла в 18. І дитину необхідно народжувати одразу, і з другим не зволікати. А ті, хто з певних причин залишаються без пари - значить з ними щось не так і головне - треба терпіти, навіть якщо нещасливий шлюб, бо всі ж так живуть, не може бути все…

У парі чи без ? Книга від психологині Кетрін Грей, книги якої цінні ще й тим, що писала вона їх, ґрунтуючись на власному досвіді. На власних інсайтах, особистому досвіді, висновках, які зробила, влаштовуючи своє особисте життя, зустрічаючись із різними чоловіками і розлучаючись з ними. Ця історія – про стосунки. Точніше, про їх відсутність. Кетрін каже правду, що суспільство часто краще сприймає тих, хто має чоловіка/дружину, або дівчину/хлопця, тобто пару. А тих, хто самотній, часто вважають…

Середня. Якщо чесно, то очікував трохи більшого. Авторка багато розповідає про те як міняла хлопців як пальчатки, пережила багато незрозумілих невдалих відносин. Але основна ідея книги, що жити одному не гірше ніж удвох, постійно повторюється. Загалом розумієш що авторка права, що пише про важливі та корисні для когось речі, але на самотність не надихає. Тобто думка «простого самотнього життя» постійно повторюється та виринає серед розповіді про шалене та багате на інтимні стосунки…

Гімн самотності У книзі британська авторка Кетрін Ґрей аналізує власний досвід перебування у стосунках з чоловіками, дорослішання, особистісне зростання, розвінчує популярні міфи та стереотипи стосовно самотніх людей та тих, які є одруженими чи мають стабільні стосунки у парі. Стиль Ґрей мені дещо нагадав популярні романи Гелен Філдінґ про Бріджит Джонс, які "виросли" з її колонки у британській газеті "The Independent". У серії дописів Філдінґ сатирично зображує типові проблеми сучасних…