82 дні, бійці Азову та Прикордонники, Морська піхота, загони Територіальної оборони та інші суміжні підрозділи - стримували на собі величезний натиск ворога, що дало іншим військам, в інших містах закріпитися та скооперуватися, щоб не втратити можливо і усю Україну. Подвиг тих днів не має бути забутий. Імʼя воїнів, які не ховалися у підвалах, не шукали спасіння за товстими стінами, та кожний день знищували ворога, жертвуючи своїм життям. Саме таких людей я описую у цій книзі, їх імена будуть жити вічно. Життя, як спалах, пронесеться швидким поступом, і коли мене не стане - наші пращури будуть памʼятати тих героїв, які виборювали свободу зі зброєю у руках, та не жаліючи свого живота складали голови, як притаманно справжнім чоловікам. Бійці, які прилетіли на гелікоптерах, взявши білет в один кінець - повага Вам та хвала! Я не герой, всі герої мертві ...