Геніальний невролог і найвидатніший популяризатор нейропсихології вперше постає перед читачем без жодної цензури. У своїх мемуарах Олівер Сакс пише не лише про науку - він відверто розповідає про сором'язливість і самотність, юність на мотоциклі та важку атлетику, роки залежності й болісний пошук власної ідентичності.

Це історія людини, яка перетворила свою "інакшість" на унікальний інструмент - здатність чути й відчувати інших там, де медицина бачить лише діагноз. Саме з цієї чутливості народилися його найвідоміші відкриття: пробудження пацієнтів, що десятиліттями жили немовби завмерлі, і нова мова, якою наука заговорила про свідомість.

Сакс веде нас уздовж межі між нормою та патологією, між фізіологією мозку й тим, що ми звемо душею, і доводить незручну істину: ми не біологічні машини, а оповіді, які щомиті пише наш мозок. Кожен пацієнт - окремий всесвіт, кожна хвороба - не лише втрата, а й можливість.

Відверта і напрочуд людяна книжка про те, як найбільші відкриття народжуються не в лабораторіях, а з любові до людей.