Читати "Шалено, глибоко" - це як перебувати за лаштунками життя Алана Рікмана: дивитися на професора Северуса Снейпа з "поттеріани", Ганса Ґрубера з "Міцного горішка" й полковника Брендона з "Розуму і почуттів". Але не тільки актора, а й режисера, чоловіка, друга, мандрівника. Не на образ, а на справжнього Рікмана. Бо образ - це завжди чиєсь спотворене дзеркало.Його сприймали як пихатого аристократа - а він з юності був відданий лейбористським ідеалам і скептично ставився до умовностей британського роялізму. Його вважали актором, перед чиєю харизмою не встоїть жодна жінка, - а він пів століття був непохитно вірний Рімі Гортон.Він був не таким, як його уявляли. А яким? Збагнути це допоможуть 26 щоденників, які Рікман вів від 1993 року й до смерті у 2016-му. Шалено, глибоко, іронічно, щиро. Де не кожен день - свято, але кожен - життя.
Коментарі
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь