Книга Шкільна бібліотека української літератури (комплект із 24 книг)

Книга 1. На коні і під конем. Блакитна дитина

Анатолій Дімаров (1922-2014) - відомий український письменник, мемуарист, лауреат Шевченківської премії (1981). У дитинстві пережив Голодомор в Україні 1932-1933 років, воював на Південно-Західному фронті, побував в окупації, командував партизанським загоном, отримав поранення. Увесь цей життєвий досвід пізніше відбився у творах письменника, зокрема й у захоплюючих книжках для дітей.

В автобіографічних творах "На коні й під конем" і "Блакитна дитина" розповідається про дітлахів передвоєнних років. Ось уже кілька поколінь читачів радіють і сумують, ростуть і дорослішають разом із головним героєм Толиком. І якщо на перших сторінках книжки вони знайомляться із звичайним маленьким хлопчиком, в міру слухняним, в міру бешкетним, то розлучаються вже з солдатом, який за один день зрозумів, що таке війна, людське життя і смерть. Ця правдива і неймовірно лірична історія, часом весела, часом сумна, безперечно, буде цікава кожному читачеві, спонукаючи до осмислення життя.

Книга 2. Кайдашева сім'я

За словами Івана Франка, повість "Кайдашева сім'я" належить до "найкращих оздоб українського письменства". Митець показує життя однієї селянської родини - Омелька Кайдаша, дорослі сини якого створюють власні сім'ї й влаштовують свій побут після реформи 1861 року.

До книги увійшли також роман "Хмара", повісті "Дві московки", "Микола Джеря" та оповідання "Баба Параска та баба Палажка".

Книга 3. Микола Зеров, Євген Плужник. Вибране

До збірки "Вибране" увійшли твори письменників Миколи Зерова (1890–1937) і Євгена Плужника (1898–1936).

Микола Зеров - визнаний лідер групи неокласиків, які встановили нові стандарти літературної майстерності, модернізували поетичну мову, означили європеїстську традицію в українському письменстві.

Євген Плужник - винятковий і неповторний поет-імпресіоніст і прозаїк. Його твори сповнені ідеєю гуманізму, а своїми особистими витонченими враженнями та спостереженнями за мінливими людськими відчуттями і переживаннями він прагнув поділитися з читачем і вплинути на його світогляд.

Книга 4. Хіба ревуть воли, як ясла повні?

Панас Мирний (справжнє ім'я - Опанас Якович Рудченко, 1848-1920) увійшов в історію української літератури як прозаїк-новатор, майстер психологічної прози.

Його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" став першою селянською епопеєю, яка охоплює події від катерининських часів до скасування кріпацтва в 1861 році. Головний герой Чіпка Вареник - селянин-бунтар, невтомний шукач правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став "пропащою силою". Якщо в літературі романтизму українських Робін Гудів типу Гаркуші й Устима Кармелюка залюбки зводили на п'єдестал, то Чіпка - це альтернатива Робінам Гудам. Роман заперечував можливість кривавих способів утвердження правди і може бути поставлений в один ряд із такими творами, як "Злочин і кара" та "Біси" Ф. Достоєвського.

У романі "Повія" зображено трагічну долю бідної селянської дівчини Христі. Нужда та переслідування місцевих багатіїв женуть Христю з рідного села на заробітки в місто. Але й там вона не знаходить щастя - знову насильство, підлість, брехня, що завдають їй страждань і штовхають у прірву…

Книга 5. Зачарована Десна

Олександр Довженко (1894-1956) - український радянський кінорежисер, фундатор поетичного кіно, творець нового літературного жанру - кіноповісті. Його називали поетом і водночас політиком кіно. Митця порівнювали з Гомером, Шекспіром, Бальзаком. О. Довженко поставив 14 ігрових і документальних фільмів (його кінострічка "Земля" увійшла до десятки найвидатніших фільмів усіх часів і народів), написав 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, дві п'єси, автобіографічну повість, понад 20 оповідань.

До цього видання увійшли кіноповісті "Зачарована Десна", "Україна в огні", які стали шедеврами української літератури, деякі оповідання, а також вражаючий документ доби - "Щоденник. 1941-1956", де описані історичні події, свідком яких був О. Довженко. Автор також розповідає про зустрічі зі своїми сучасниками, розмірковує про минуле і майбутнє. Саме сторінкам щоденника митець довіряв свої найпотаємніші творчі плани й розробки сценаріїв.

Книга 6. Чорна рада

Пантелеймон Куліш (1819-1897) - визначний український письменник, просвітитель і гуманіст, один із фундаторів української національної свідомості і нової літератури. ­Письменницький талант Куліша виявився у різних художніх жанрах: він писав ­прозу, вірші, поеми, драми, багато перекладав. В історію української літе­ратури увійшов насамперед як автор першого історичного роману "Чорна рада", в якому відтворив події 1663 року, коли після смер­ті Богдана Хмельницького почалася запекла боротьба за гетьманську булаву.

До видання крім "Чорної ради" також увійшли оповідання і вибрані поезії П. Куліша.

Книга 7. Каторжна

Постать видатного українця Бориса Дмитровича Грінченко безперечно важлива для української культури, адже він показав себе як поет, письменник, публіцист, фольклорист, етнограф, мовознавець, критик, історик, педагог, перекладач, просвітницький і громадський діяч. Як прозаїк Борис Грінченко відомий кількома повістями та низкою оповідань, які наскрізь cповнені патріотичним чуттям та гострим болем за поневолення України.

Особливо зворушливо автор змальовує життя і виховання дітей в тогочасних суспільних умовах, реалістично відтворюючи психологію своїх маленьких героїв. "Каторжна" - це історія дівчини Докії, обділеної материнською любов'ю та ласкавим словом. Захищаючи право живої істоти любити і бути любленою, захищеною у цьому жорстокому й беззахисному світі, автор постає майстром психологічної прози.

Книга 8. Святослав

Український письменник Семен Скляренко (1901-1962) відомий перш за все своїми історичними романами "Святослав" (1959) і "Володимир" (1962). Його книжки розповідають про вагомі й значні події становлення Київської держави в Х-ХІ століттях, про наші коріння і витоки.

Для того щоб занурити читача в атмосферу того далекого часу, автор ретельно вивчав першоджерела: легенди, літописи, оповіді - все те, що допомогло йому показати, що героїчна історія, знати яку цікаво і потрібно, є матір'ю нашої сучасності.

У романі "Святослав" описаний дивовижний світ Київської Русі епохи мудрої княгині Ольги та її сина Святослава (942-972), чиє життя простежується письменником від юнацьких років до його трагічної загибелі.

Великий князь Київський, визначний політичний діяч і воєначальник, він зображений автором живою людиною зі своїми сумнівами, мріями, болем та любов'ю до ключниці Малуші, яка народила йому сина Володимира, майбутнього хрестителя Русі.

Книга 9. Митькозавр із Юрківки

...Історія ця починалась зовсім звичайно. Друзі-п'ятикласники Сергій та Митько приїхали на літній відпочинок у село. Вчителька ботаніки дала їм завдання - зібрати колекцію комах. Але хто ж міг уявити, що замість комах хлопці почнуть полювати... на страшну химеру, що живе в озері. Звідки взялась та потвора, як її захопити? Друзі починають діяти...

Про незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька (і не тільки їх) весело розповідає відомий український письменник Ярослав Стельмах у своїй книжці повістей та оповідань "Митькозавр із Юрківки".

Книга 10. Горить свіча

Володимир Малик (справжнє прізвище - Сиченко, 1921-1998) - відомий український письменник, що зажив слави як автор історико-пригодницьких романів, твори якого ставлять поруч з творами Александра Дюма та Генріка Сенкевича.У своїх романах він звертався до важливих, складних, у тому числі недостатньо вивчених подій минулого України, які відіграли особливу роль в історичній долі народу.

Роман "Горить свіча", за який В. К. Малику було присуджено міжнародну премію ім. Г. Сковороди, присвячений трагічним подіям 1240 року, які на століття перервали політичний та культурний розвиток України. Автор, докладно вивчивши історичні джерела, використавши фактичний матеріал літописів, не лише показує взяття Батиєм Поросся, дев'яностошестиденну облогу Києва і його падіння, кривавий шлях до "останнього моря" через галицько-волинські землі й руйнування Південної Русі, а й розкриває причини, що призвели до цього лиха, корені незнищенності української нації, яка відроджувалась навіть на руїнах цивілізації.

Книга 11. Хазяїн

Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище - Іван Карпович Тобілевич,1845-1907) - український письменник i ерудит, драматург, якого Іван Франко назвав "одним із батьків новочасного українського театру". Артистичний талант Карпенка-Карого дозволяв йому з великим успіхом виступати в усіх класичних жанрах. Та найвищого рівня він досяг у комедії, що була справжньою творчою стихією митця. І хоча писати Іван Карпенко-Карий почав значно пізніше, ніж грати на сцені (перше оповідання було опубліковано у 1881 році), він створив 18 оригінальних п'єс, які своєрідно підсумували майже столітній розвиток української драматургії, піднісши її на новий рівень. Його найкращі драми і комедії - "Безталанна", "Мартин Боруля", "Наймичка", "Сава Чалий", "Сто тисяч", "Хазяїн" - і досі не сходять з театральних підмостків, не втративши своєї цінності, вони були й залишаються гордістю національної театральної культури.

Книга 12. Три долі

Відому українську письменницю Марка Вовчка (псевдонім Марії Олександрівни Вілінської, 1833–1907) справедливо називають літературною донькою Тараса Шевченка.

До видання увійшли твори, написані російською (оповідання "Маруся", "Маша"), а також повісті, оповідання та казки ("Чортова пригода", "Невільничка", "Отець Андрій", "Інститутка" й "Три долі"), в яких з глибокою проникливістю зображена трагічна доля жінки-кріпачки, котра в тогочасному суспільстві зазнала найбільшого приниження й безправ'я. Цей образ посідає центральне місце в багатьох оповіданнях Марка Вовчка.

Книга 13. Маруся

Творчість Григорія Квітки-Основ'яненка (1778-1843) посідає особливе місце в історії української літератури. Саме йому україн­ська література завдячує багатьма своїми рисами. Характер і душа україн­ського народу, жива мова, чудове знання народних звичаїв - усе це притаманне творам Квітки-Основ'яненка. До книжки ввійшли твори "Маруся", "Конотопська відьма", "Сватання на Гончарівці", "Шельменко-денщик" та ін.

Книга 14. Тигролови

Роман Івана Багряного "Тигролови" (1944) - перший великий твір письменника, в якому вражаюче правдиво зображено страшну людську трагедію в часи сталінських репресій. Герой роману, як тисячі й тисячі тих, хто потрапив у лабети НКВС, приречений канути у безвість, щезнути. Та не такий Григорій Многогрішний, нащадок славетного козацького роду, щоби скоритися долі. Його веде віра у свою силу і правду. Це й допомагає йому вистояти за будь-яких обставин, повернути собі свободу, а разом з нею і життя.

Книга 15. Мисливські усмішки

Остап Вишня (П. М. Губенко) (1889-1956), відомий український письменник, перекладач, автор нарисів, фейлетонів, найбільшої слави зазнав як гуморист і сатирик. "Мабуть з часів Кот­ляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскро­метним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні", -  писав Олесь Гончар.

Герой "Мисливських усмішок", який є й оповідачем, - трохи хитрий, трохи дивакуватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця або лисиці, в поверненні додому - здебільшого без здобичі або і без рушниці чи шапки. Але завжди він іронічний до себе, доброзичливий і наївний, як дитина. І го­ловне для нього - не трофей, а спілкування з природою.

Нариси й фейлетони з циклів "Зенітка" і "Весна-красна"