Нова збірка поезій відомого серед поціновувачів поетичного слова Бориса Руденко, як завжди, вражає експресивністю настрою, небанальною символічністю, оживає пронизливою духовною реальністю, переплітається химерними візерунками асоціацій, де зачаровані картини буття зливаються з духовними переживаннями аж до метафізичної екзальтації. Мистецтво словесного живопису Бориса Руденко має палітру імпресіонізму і сюрреалізму, реалістичні картини незбагненним чином єднаються з символічними; його поезія - поза умовностей і традицій, вона - інша. Любов до рідного краю, майже містичне злиття з витоками, любов до своєї землі - не декламована, а глибинна, до щему в серці, - немов корені могутнього дуба, живлять його невичерпний потік словотворення, віршування, створюють калейдоскоп яскравих образів, акумулюють енергію творчої самобутності й самодостатності.