У монографії досліджено мистецькі платформи світоглядно-естетичного формотворення абстрактного живопису України у період 1980-2000-х років, котрі ідентифікуються як локальні аналітичні моделі духовного розвитку. Детально розглянуто концептуальні передумови формування нових образотворчих змістів абстрактного малярства, які проаналізовано через типізацію історичних мистецьких проектів, що активізувалися на межі XIX-XX століть та поширювалися у простір мистецьких новацій майже до останньої чверті XX століття.
Особливу увагу приділено аналізу оновлення абстрактних ідей упродовж ХХ століття. Зокрема, у праці демонструється рефлекторний зв'язок між зміною акцентів феноменологічного вчення та концептуальними переорієнтаціями абстракціонізму - від авангардного тяжіння до створення апріорних універсалій на початку ХХ століття - до екзистенціального самовдосконалення особистості митця в практиці американського повоєнного абстракціонізму другої половини ХХ століття.
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь