Ярослава Литвин

Про автора

Дата народження: 24 березня 1986 р.

Ярослава Ігорівна Литвин — сучасна українська письменниця, романістка та упорядниця літературних збірок. Народилася 24 березня 1986 року в закритому військовому містечку (нині Вілючинськ) на Камчатці в українській родині. Батько письменниці, Ігор Іванович Литвин, служив у підводних силах Військово-Морського флоту СРСР, а мати, Аеліта Василівна, очолювала військову бібліотеку (нині вона є доценткою кафедри видавничої справи та редагування НТУУ «КПІ»). У 1992 році родина переїхала до Білої Церкви. У Білій Церкві Ярослава пішла до школи в 1993 році. Початкові класи (1–3) закінчила у школі № 11, а з 5 по 11 класи навчалася в спеціалізованій школі № 9 з поглибленим вивченням іноземних мов. Протягом 2003–2008 років здобувала вищу освіту в Київському національному університеті культури і мистецтв (КНУКіМ), де отримала спеціальність фахівця з реклами та піару. Професійний літературний шлях Ярослави Литвин розпочався у 2006 році з написання дебютного роману «Ігри» спеціально для Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». Твір отримав відзнаку конкурсу і вийшов друком у видавництві «Нора-Друк». Завдяки цьому успіху у віці 20 років письменниця стала наймолодшою лауреаткою «Коронації слова» за всю історію існування премії. Наступного року, у 2007-му, було опубліковано її роман «Пухнаста». У 2015 році світ побачила повість Ярослави Литвин «Роза Вітрів», відзначена другою премією Літературного конкурсу видавництва «Смолоскип». Уривки цієї повісті переклали польською мовою та опублікували в інтернет-виданні «Salon Literacki». Нова хвиля визнання прийшла до авторки з романами «Рік розпусти Клауса Отто Баха» (2021) та «Не мій дім» (2021). Обидва твори стали дипломантами конкурсу «Коронація слова» (у 2019 та 2021 роках відповідно) та увійшли до довгих списків престижної премії «Книга року BBC» (у 2021 та 2022 роках). Роман про Клауса Отто Баха також потрапив до довгого списку книжкової премії «Еспресо. Вибір читачів 2021» та був перекладений литовською (2022) і польською (2023) мовами. У 2024 році у видавництві «Фабула» вийшов її роман «Вілла у Сан-Фурсиско» та впорядкована нею збірка оповідань сучасних українських авторів «Не чіпай, то на свята!», куди увійшло й власне оповідання письменниці «Найгірший з усіх Миколаїв». На 2025 рік заплановано вихід роману «Хрущі над вишнями». Окрім великої прози, у творчому доробку Ярослави Литвин є поезія та коротка проза, опублікована в різних тематичних збірках. З 2019 року письменниця одружена з українським поетом і викладачем Вроцлавського університету Андрієм Шийчуком. З 2020 року вона проживає у місті Вроцлав (Польща). З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року Ярослава Литвин активно займається волонтерською діяльністю: організовує збір гуманітарної допомоги, а також створила та координує проєкт «Несамовита кухня» з виготовлення сухих харчових сумішей для приготування гарячих страв українським захисникам і захисницям.

Вікіпедія

Автор Ярослава Литвин