Кадзуо Ішіґуро

Дата народження: 8 листопада 1954 р.

Кадзуо Ішіґуро — видатний британський письменник японського походження, лауреат Нобелівської премії з літератури 2017 року. Він народився 8 листопада 1954 року в місті Наґасакі (Японія) в родині океанографа Сідзео Ішіґуро та його дружини Сізуко. У 1960 році родина емігрувала до Гілфорда (Суррей, Велика Британія), де батько продовжив дослідження в Національному інституті океанографії. Кадзуо навчався спочатку в початковій школі Стафтона, а згодом у середній школі Вокінг у Сурреї. Після закінчення школи він узяв «академічну відпустку», під час якої подорожував США та Канадою, працював у журналі та надсилав свої демо-записи до студій звукозапису. У 1974 році вступив до Кентського університету в Кентербері, який закінчив у 1978 році зі ступенем бакалавра мистецтв з англійської мови та філософії. Згодом здобув ступінь магістра мистецтв із писемності в Університеті Східної Англії. Літературна кар'єра Ішіґуро розпочалася у 1981 році з публікації трьох оповідань в антології «Introduction 7: Stories by New Writers». У 1983 та 1993 роках він номінувався на грант як один із «Найкращих молодих британських письменників». Його перший роман «Там, де в серпанку пагорби» вийшов у 1982 році й розповідав про японську вдову Ецуко в Англії, яку переслідують спогади про Нагасакі. Другий роман «Художник хиткого світу» (1986) присвячений темі ставлення японців до Другої світової війни через спогади художника Мацуї Оно; цей твір отримав премію «Віттбред» та став книгою року у Великій Британії. Справжнім тріумфом став третій роман письменника «Залишок дня» (1989), який розповідає про літнього англійського дворецького на тлі історичних змін перед Другою світовою війною. За цей роман автор одноголосно отримав престижну Букерівську премію, а згодом за книгою зняли однойменний фільм із Ентоні Гопкінсом та Еммою Томпсон. У подальші роки Ішіґуро експериментував зі стилями та темами. У 1995 році він випустив складний роман «Безутішні», насичений музичними й літературними алюзіями, події якого відбуваються у вигаданій центральноєвропейській країні. У 2000 році вийшов роман «Коли ми були сиротами», дія якого розгортається в Шанхаї і фокусується на розслідуванні детективом зникнення батьків. Роман «Не відпускай мене» (2005) увійшов до списку 100 найкращих романів усіх часів за версією часопису Time. Обидва ці твори також номінувалися на Букерівську премію. Пізніше письменник опублікував романи «Похований велетень» (2015) та «Клара і Сонце» (2021). Окрім написання романів, Кадзуо Ішіґуро є автором збірки оповідань «Ноктюрни. П'ять історій про музику та смеркання» (2009), кількох сценаріїв для телебачення та кіно, а також виступив співавтором чотирьох пісень для джазової співачки Стейсі Кент для альбому «Breakfast on the Morning Tram» (2007). Він є членом Королівського товариства літератури, а його твори перекладені більш ніж 30 мовами, зокрема активно видаються українською мовою. Наразі письменник мешкає в Лондоні разом із дружиною Лорною Макдуголл та дочкою Наомі.

Вікіпедія

Автор Кадзуо Ішіґуро