Про автора
Дата народження: 29 листопада 1832 р.
Луїза Мей Олкотт (також відома як Елкотт) — відома американська письменниця та феміністка, яка народилася 29 листопада 1832 року у Філадельфії, штат Пенсильванія. Вона походила з родини суфражистки Еббі Мей та письменника-трансценденталіста Еймоса Бронсона Олкотта. Коли Луїзі було два роки, родина переїхала до Бостона, де її батько заснував експериментальну школу й став членом клубу трансценденталістів. Згодом сім'я перебралася до Конкорда, приєднавшись до утопічного поселення «Fruitlands». Освіту дівчина здобувала під керівництвом батька, а на її світогляд впливало коло його видатних друзів: Ральф Волдо Емерсон, Генрі Девід Торо, Натаніель Готорн та Маргарет Фуллер. Свій досвід життя в утопічній громаді вона згодом описала в есе «Transcendental Wild Oats». Через фінансові труднощі родини Луїза рано почала працювати гувернанткою, вчителькою та швачкою. Вона з дитинства захоплювалася літературою, складала казки, оповідання та п'єси для домашнього театру. У віці 22 років вона опублікувала свою першу книгу «Байки про квіти» («Flower Fables»), написану для доньки Емерсона. Під час Громадянської війни Олкотт працювала медичною сестрою у військовому шпиталі в Джорджтауні. Видані у 1863 році листи зі шпиталю принесли їй першу популярність. Найбільшу славу письменниці приніс роман «Маленькі жінки» (1868), написаний на прохання бостонського видавця Томаса Найлса, який запропонував створити «книгу для дівчаток». Сюжет твору про дорослішання чотирьох сестер Марч базувався на власному дитячому досвіді Олкотт. Успіх роману надихнув її на створення продовжень: «Хороші дружини» (1869), напів-автобіографічного твору «Маленькі чоловіки» (1871) та книги «Хлопчики Джо» (1886). Ця тетралогія стала класикою дитячої та підліткової літератури. Луїза Мей Олкотт була послідовною прихильницею аболіціонізму та активною борчинею за права жінок. Вона стала першою жінкою, яка зареєструвалася для участі у виборах у місті Конкорд. На відміну від свого літературного альтер-его, письменниця ніколи не була заміжня. Після смерті сестри Мей у 1879 році вона взяла на виховання дворічну племінницю Луїзу Мей Нерікер. Олкотт також відома тим, що першою застосувала сюжет про «прокляття мумії» у своєму оповіданні «Загублені в піраміді, або Прокляття мумії» (1869). Письменниця продовжувала працювати попри серйозні проблеми зі здоров'ям. Вона померла в Бостоні 6 березня 1888 року від наслідків хронічного отруєння ртуттю, яку приймала у складі каломелі під час лікування черевного тифу. На честь Луїзи Мей Олкотт названо кратер на планеті Венера.
