Вірші Юрка Іздрика мають особливий оптичний ефект наближення до самої зіниці ока. Так близько, що опиняєшся всередині вірша, зрештою, всередині життя поета чи ліричного героя і проживаєш як своє власне, таким воно є реальним. Може, в цьому і полягає феномен Іздрика. Яким би він не був тонально різним - чи пронизливо ліричним, чи жорстко іронічним, він залишається рідним, твоїм, тобою віддзеркаленим. Тут, окрім віршів, є ще й колажі поета, ці «інші речі» проступають у словах і малюнках, тим самим творять тіло однієї єдиної речі - книжки як артефакту життя.
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь