Цю книгу я почав писати чверть століття тому – на початку 80-х років минулого століття, коли тільки почало світати над нашою частиною світу. Тоді було багато надій, які поступово ставали нездійсненими ілюзіями. Надій на культурне, суспільне та політичне відродження широко тлумаченого українства.
Одним із аспектів і необхідною умовою цього національного відродження, звичайно ж, мало стати відродження української мови. Мови, як єдиного інструменту кодифікування, а отже – творення – світу. Мови, як політичного інструменту і політичного ресурсу. Уже тоді було очевидним, що на перший погляд доволі безневинна мовна проблема стане полем постійного протистояння українства, що відроджується, та тих політичних сил, які цьому відродженню чинитимуть опір. Як бачимо, боротьба триває і досі.
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь