Дочка священника

У центрі роману «Дочка священика» (1935) - історія Дороті Гейр, слухняної та покірної дочки провінційного священника, життя якої перевертається з ніг на голову після того, як вона раптово втрачає пам'ять. Віра дівчини піддається випробуванню жорстокою реальністю, яка докорінно змінює її звичний світ. Цей роман є найбільш експериментальним за формою в доробку письменника, адже містить розділ, повністю написаний як драматичний твір, й елементи фрагментарної оповідної структури та техніки потоку свідомості. Також він є другим художнім твором Джорджа Орвелла, у якому головна героїня повстає проти суспільства, що пригнічує її, і зрештою зазнає поразки. Це явний прообраз пізніших романів митця, таких як «Нехай квітне аспідистра» та «1984».