Історія "Діда Иванчіка" - шлях горянина, мисливця і мольфара. На кичерах і зарінках Иванчік, конкуруючи за право бути найкращим, практикує "замовляння", "обертини" й "чінки", відвідує весілля й похорони, церкву й полонину, має справи з бандитами й бісами, косарями й мольфарами, будує, танцює, рефлексує і курить люльку.
"Дідо Иванчік" - це також проникнення у свідомість гуцула наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття, де градовий бог є не менш реальним за цісаря, а кохання до мавки може бути сильнішим за любов до власної дружини.
У цьому виданні поданий повний оригінальний текст гуцульським діалектом з паралельним перекладом літературною мовою.
Коментарі
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь