Книгу Карла Ґустава Юнґа «Архетипи і колективне несвідоме» становлять опубліковані протягом 1933–1955 років статті, у яких автор розвиває одні з найважливіших елементів його аналітичної теорії. Перед нами виклад учення про колективний рівень несвідомої частини нашої психіки і про архетипи як вроджені універсальні структури, що становлять зміст цього колективного несвідомого. Образний паралелізм, властивий різноманітним міфологіям, релігіям, мистецтвам, казкам, філософським, алхімічним і науковим ученням, а також нашим снам, фантазіям та маренням, допомагає авторові виявити й описати ці архетипи, а також дослідити їхній вплив на становлення особи.