В цьому оповіданні Автор видображає не тільки зламане дитинство Дорі, дивні стосунки околодочного та повії, а й не менш дивне ставлення людей до чужого горя, відсутність співчуття та повний занепад духовності в тогочасному суспільстві. Адже не тільки Карпо Петрович привів свого сина на місце казні. Крім нього, там було багато інших, на перший погляд звичайних людей, які не тільки не співчували покараній жінці, а й раділи такому рідкому видовищу.