На перехресті модерну. Федір Кричевський на шляху до постімпресіонізму

У книзі розглянуто творчий досвід видатного українського колориста першої третини XX століття Федора Григоровича Кричевського, який акумулював інноваційні практики європейського модерну 1870–1910-х років через засвоєння особливостей французького ар нуво та віденського сецесіона. Імпресіонізм, символізм та постімпресіонізм, започатковані на тлі загальноєвропейської кризи позитивізму і натуралізму, презентували альтернативні антиакадемічні тенденції, що впровадили новий ірраціонально-суб'єктивний погляд на мистецтво. Ці передові тенденції межі XIX–XX століть виявилися світоглядним «перехрестям» майбутніх шукань Ф. Кричевського на шляху опанування природи синтезу, що стала невід'ємною частиною його постімпресіоністичної практики кінця 1920 – початку 1930-х років. Основну увагу закцентовано на проблемі синтезу мистецтв у практиці Ф.