Галина Горицька - українська письменниця, історик за фахом, викладачка, кандидатка політичних наук. Народилася в Києві. Коли навчалася в аспірантурі, почала писати свій перший роман "Дороги, що ведуть у Каїр". Він разом із трьома іншими романами - "Небо для тих, хто має крила", "Остр(і)в", "Карпатський антидепресант" - увійшов у першу книжку авторки "Остр(і)в", яку видало видавництво "Фоліо", далі в серії "Ретророман" вийшли друком два романи Галини Горицької "Церква Святого Джеймса Бонда та інші вороги" й "Товариство осиротілих атеїстів". Навесні 1953 року Геннадія Петровича, колишнього майора держбезпеки, відрядять у "відпустку" за політичною статтею 58 Кримінального кодексу УРСР. Раптом дорогою до місця призначення, куди його везли в "столипінському" вагоні, він почне співати улюблену пісню бандерівців "Ще не вмерла України ні слава, ні воля…" Цієї пісні його навчили на Закарпатті, де він працював під глибоким прикриттям.