Ця книжка — спроба осмислити українські реалії з погляду українки, народженої наприкінці 1980-х, просто перед розвалом Союзу. Народженої в російськомовному місті, але для якої українська мова стала рідною. Яка добряче відчула смак усіх страхів, комплексів та обмежень імперії під Росією, але яка вчилася у Західного світу, об'їздивши десятки курсів і програм у Європі та США.
Історія дівчини, якій говорили, що не можна вступити до університету без хабаря, але вона не мала грошей на хабар і вступила. Тієї, яка їздила по першу шенґенську візу, що її, мешкаючи в Києві з реєстрацією в Херсоні, треба було отримувати в Донецьку. І яка тепер літає за безвізом. Тієї українки, якій без упину твердили «ти ж дівчинка», апелюючи до провінційних суспільних стандартів, і якій вдалося зберегти індивідуальність, щоб згодом почуватися рівнею в світі чоловіків. І в світі нової української політики, відкритої та прозорої. Де кожна людина, незалежно від статусу, може змінити країну на краще.