Олмейрова примха

Джозеф Конрад (справжнє ім'я - Юзеф Теодор Конрад Коженьовський; 1857, Бердичів -1924, Англія) - відомий письменник, поляк за походженням, автор захопливих романів про морські пригоди, класик англійської літератури. Він пройшов шлях від юнги до капітана торговельного флоту, добре знав життя й побут моряків і створив правдиві книжки, які ставлять поряд з "Трудівниками моря" Віктора Гюго та "Островом скарбів" Стівенсона.
"Олмейрова примха" (1895) - перший роман Конрада, схвально прийнятий літературними критиками. У ньому автор з глибоким психологізмом змалював особисту трагедію людини, яка зневірилася у житті, у своїх найближ­чих людях, втратила будь-які ілюзії і врешті-решт загинула.
В основу оповідання "Аванпост прогресу" (1896) лягла подорож до Бельгійського Конго, зокрема, плавання до верхів'їв Конго, однієї з найвеличніших річок Африки.
Повість "Кінець неволі" (1902) належить до так званого "епосу капітанів". В образі капітана Уоллея Конрад втілив ідею особливого морського братерства, єдності відповідальних і чесних людей, виплеканих небезпечною морською професією.