Розстріляне відродження. Семенко, Седляр, Старицька-Черняхівська, Хвильовий, Хоткевич, Шкурупій

У творах Миколи Хвильового (1893-1933) чи не вперше в українській літературі душа людини постає нещадно оголеною, роздвоєною, засліпленою фанатичною вірою в щастя "загірної комуни". Видання містить твори із другої збірки прози М. Хвильового "Осінь". Його персонажі долають тяжкий шлях вибору, стикаються з тією межею, яку ніколи не можна переступати. У душі головного героя новели "Я (Романтика)" відбувається боротьба між добром і злом, гуманізмом і фанатизмом. Він - "чекіст, але і людина", "м'ятежний син", який після найганебнішого злочину проти найдорожчої людини - матері, знищує залишки людяності в собі та морально гине. У повісті "Санаторійна зона" зображено пореволюційне суспільство. Нещодавні будівничі нового життя стають "зайвими людьми", вони відчувають власну несумісність із добою, прірву між ідеалами й дійсністю та лікуються від найрізноманітніших душевних хвороб.