До цього видання ввійшли оригінальні поетичні твори зі збірок різних років українського поета Олександра Олеся (Олександра Івановича Кандиби, 1878–1944). Український поет, драматург, представник символізму свої твори публікував під псевдонімом. Читати навчився у чотири роки, а дядько Василь, з яким жили в одній хаті, прилучив хлопчика до творів Т. Шевченка, П. Куліша та Марка Вовчка. У 15-річному віці вступив до хліборобської школи, де брав участь у випуску рукописних часописів, в яких з'явилися його перші вірші. Із 1911-го працював у редакції «Літературно-наукового вістника» та у видавництві «Лан». З 1924-го жив у Празі, а коли Гітлер розчленував Чехословаччину, перейнявся долею сина Олега Ольжича, якого в червні 1944 року закатували в концтаборі Заксенхаузен, після чого серце поета не витримало.