В «Європейській абетці» Карл-Маркус Ґаусс доти іронічно перевертає з боку на бік понад 30 понять, поки вони не зрадять свого прихованого значення – це справжній підручник для скептичних європейців. Запрошення до мандрівки континентом, незвіданішим і суперечливішим, ніж підозрюють ті, хто невпинно про нього розводиться.
«Абетка – це відкриття, це просування буквами до значень, смислів, мови, це шлях доступу до інформації, це в якийсь момент збагнути все і дивуватися, як не бачив (-ла) очевидного раніше. Абетка – шлях до комунікації. Це коли територія незвідана стає звичною і пізнаною. Саме такою є і ця абетка. І відкриває вона Європу incognita» (Інґа Кейван).
«Втім, це лише одна сторінка невпинної європейської еміґрації, такої потужної та тривалої, що вона змінила обличчя не тільки самої Європи, а й цілого світу. Інша розгорталася й розгортається тут, бо відколи існує Європа, вона постійно перебуває в русі.