Боротьба за енергетичні ресурси між державами та об'єднаннями держав упродовж останніх п'ятдесяти років не послаблюється – від її результату залежить не лише енергозабезпечення багатьох країн, а й доля розвитку демократій на політичній карті світу.
На глобальному рівні енергоресурси вперше були використані як гібридна зброя під час арабо-ізраїльського протистояння 1973 року, коли країни ОПЕК разом із Сирією та Єгиптом встановили нафтове ембарго для США та їхніх західних союзників. Це згодом призвело до тектонічних економічних зрушень у світовій економіці та політиці. Країни Заходу були змушені робити колосальні інвестиції в енергозбереження та енергоефективність, перебудовувати структуру своєї економіки, шукати нові джерела постачання енергоресурсів та коригувати свою зовнішню політику. Попри всі труднощі, Захід із цієї кризи вийшов ще сильнішим, ніж був до неї.