Роман Річардаса Ґавяліса "Вільнюський покер" - це переломний твір у литовському красному письменстві. Писаний "у шухлядку" в 1979–1987 роках, виданий у листопаді 1989 року, одразу після падіння Берлінського муру, він ознаменував інакшу - самостійну й незалежну - літературу, що дивилася на світ критично та з іронією.

Це заплутана за своєю структурою оповідь на зразок знаменитого фільму "Расьомон" японського режисера Акіри Куросави. Тут у чотирьох різних версіях подій розкривається контрольоване всюдисущою тоталітарною системою вільнюське життя у кінці 70-х - на початку 80-х років ХХ століття, у сірі часи правління Леоніда - у творі Лярвоніда - Брежнєва. У романі на читача чекає не лише детективна інтрига в дусі "хто це зробив", просякнута підозрілістю атмосфера чи похмуро-сіра повсякденність, але й своєрідна підкладка роману - метафори пізнього радянського періоду, які прославили Р.