А надворі — літо

Оповідання Кім Еран — мов розмови з давнім-добрим другом. Про болісні втрати, прикрі таємниці, великі та маленькі трагедії, людей, якими вони є насправді. Про те, що зворохоблює уяву і пронизує до кісток. Авторці вдається достукатися до серця кожного й кожної своїм майстерним словом, а часом і не менш майстерними «білими плямами» — бо навіть мовчання Кім Еран зрозуміле й прозоре. Прості й невимушені слова складаються в двоєдині речення: журливі й водночас сповнені надії та віри в найкраще в людині.