"...Він завжди мав неприємності з церквою і державою і завжди їм дошкуляв. А ще: він - справжній кьольнець..." - так описує себе один з найтитулованіших класиків німецької літератури ХХ ст. Гайнріх Бьолль в автобіографічному нарисі "І що з того хлопця буде?".
Ця книжка - про "золоту пору" юності письменника в добу Ваймарської республіки, що постала на руїнах програної Першої світової війни і стрімко котилася в економічну та політичну прірву, коли від наростання диктатури, терору й війни ще виходило ховатися за шкільними стінами, втікати на велосипеді, зариватись у книжки. І попри розуміння, що катастрофа чигає попереду, вже вистачало сили опиратися повсюдному тиску так, щоб лишитися одним із трьох на всю гімназію, хто псує статистику і не вступає до гітлер'юґенду.
Майбутній нобелівський лауреат зростав у Кьольні - місті давньому, неортодоксально католицькому, норовливому й карнавальному, яке він неймовірно любив, тож і в "Хлопцеві" багато згадує його географію, соціальні та політичні виміри, "неблагонадійні", з погляду нацистів, вулиці правобіч від Северинштрасе; старі та нові шляхи до школи, букіністичні крамниці, "точки" торгівлі контрабандним товаром - улюблені маршрути юності.
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!