Усе, що ми не сказали

Подейкують, що мертві вміють зберігати таємниці... Любов — це не те саме, що ступити в річку, де ти або мокрий, або ні. Любов — це сама річка. Іноді течія спокійна та рівна, як моя любов до тебе. А іноді річка має гостре каміння й дошкульні пороги. Раптові перепади та повороти збивають із пантелику і завдають болю, але це все та сама річка. Це теж любов. Минуло кілька місяців від трагічної аварії, в якій загинула Гейлі – найкраща подруга Елли. Дівчина не може позбутися почуття провини, а кожен день у школі нагадує їй про ту страшну ніч. Але ще більше все ускладнюється тим, що Еллу тягне до Соєра – хлопця загиблої подруги. Намагаючись знайти розраду, Елла гортає щоденник Гейлі, і зіштовхується з таємницями Соєра. Вона усвідомлює, що має триматися від нього якомога далі, але щось всередині не дає їй це зробити… Яку ж правду приховувала Гейлі? І наскільки добре ми знаємо тих, кого любимо? Чому варто прочитати книжку «Усе, що ми не сказали»?