Султана Османа Другого (роки правління: 1618–1622) в Україні знають завдяки Хотинській війні, в якій він не отримав переконливої перемоги над Річчю Посполитою. І в цьому важливу роль зіграли українські козаки. Попри це, палким коханням цього султана, який зійшов на трон 14-річним, стала саме українська бранка Мелексіма. На шляху до возз'єднання з нею Осман Другий пережив чимало сумних подій — передчасні смерті батьків — султана Ахмеда й матері — валіде Махфіруз, зміну умов престолонаслідування в Османській імперії, яка ненадовго відібрала у нього право на владу, та, зрештою, — омріяне сходження на трон, котре обернулося трагедією.

Висвітлені у першій книзі роману події відбувалися за життя наймогутніших в османській історії героїнь доби «Жіночого султанату» — Сафіє, Халіме та Кьосем, які були причетні до палацових змов та інтриг. Усе це відбилося на долі Османа Другого та його коханої Мелексіми.