Коли мертві мовчать

Агнія все життя уникала всілякого роду небезпек. Вона сама так вирішила: вибирати безпечні безпрограшні, продумані варіанти дій, які допомогли б уникнути життєвих неприємностей. Але одного дня раптова весняна повінь усе змінює, порушує звичний хід речей. Ілюзія стає правдою, а сни, які відкрили Агнії таємниці химерних доль її предків, виявляються віщими. А що, як це єдиний шлях до відповіді, ким є вона сама?

Оксамитові води повернуться в свої русла, зникне дивний знайомий, залишиться тільки ікона з темним тлом, журавлина на болотах і тисячолітні дуби в намулі. А ще відповіді, бо той, хто шукає — знаходить, а тому, хто стукає — відчиняють. Серед таємничих поліських лісів є місця, де всякій душі покровительствує своє дерево, де водою змивається все неправильне, а мертві, як їм і годиться, завжди мовчать. Та чи так це?