У книзі автор розповідає про те, як галицькі художники XV-XVIII ст. синтезували найкращі набутки поствізантійської та західноєвропейської художньої культури, створивши свою унікальну творчу манеру; пояснює, як це було зумовлено географічним розташуванням та історичним контекстом. Дослідження вперше розкриває специфіку техніки та технології галицького церковного малярства, та спростовує цілий ряд стереотипних уявлень про український іконопис. Монографія призначена для широкого кола читачів, що цікавляться українською культурою. Може бути посібником для студентів мистецьких вузів.
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!