Переможене горе. Мнемонічні фігури (без)державної літератури

Книга Івана Монолатія є своєрідним продовженням його попередньої праці "Від Донецька до Перемишля. Як сучасна література "пам'ятає" українські міста". І якщо у ній автор запропонував перевірку міст на пам'ять, то тепер він пропонує перевірити нас, читачів, на пам'ять творів (без)державної літератури. Час дії – ХХ століття, місце дії – Україна і довкола неї (не обов'язково ХХ століття). Герої – мнемонічні фігури. Для своїх студій автор обирає твори, які, на його думку, можна вважати мнемонічними парами: "Сліпці" - "Вершники", "Людина покірна" - "Тигролови", "Залізний куркуль" - "Жовтий князь" тощо.
Ключовими у книзі є мнемофігури, мнемоінструменти та топоси, які автор називає атрибутами пам'яти. Серед топосів він виділяє топос поразки, перемоги, революції, геноциду, війни, біженства, екоциду та посттравми. Саме вони є визначальними для аналізованих художніх текстів.