Українська ікона. Слобода Борисівка кінця ХІХ – початку ХХ століть

У пошуках зразків "борисівських" ікон ієродиякон Януарій за чотири роки обстежив 100 сіл. Він мандрував містами і селами Чернігівщини, Київщини, Одещини, Черкащини.

Слобода Борисівка (нині територія РФ, Бєлгородська область), в минулому український іконописний центр, що був розташований на історичних землях Слобожанщини.

Борисівський іконописний промисел був унікальним явищем не лише щодо випуску масової продукції (307 тис. ікон на рік), а й в оригінальності техніки іконопису, декору, іконографічному потрактуванні. Борисівська ікона пізнавана і неповторна.

У наші дні російські дослідники презентують борисівську іконописну традицію як явище російської культури, проте це не відповідає дійсності, адже етнічний склад слободи і первісна територіальна приналежність (Охтирський полк, потім Харківське намісництво) дозволяє впевнено віднести борисівську ікону до художнього явища української культури.