Моя Україна

    Ця книжка могла б бути інакшою. Вона могла б називатись "Розпорошені сюжети". Її задум виник 1999 року. Вже тоді я знав усі найнеобхідніші речі: 1) назву книги; 2) епіграф; 3) фрагмент ілюстрації, яку я запропоную для обкладинки і кілька базових сюжетів. Відтоді одні сюжети втрачались, нові додавались. Зі значною частиною я, сподіваюсь, розпрощався назавжди.
Навесні 2006 року виникла нагода написати цю книгу. Я намагався прогнати з "Моєї України" публіцистику, наскільки дозволяв задум. Я відбирав ситуації з побуту і намагався деполітизувати сюжети, зробивши їх якомога художнішими, як вони того заслуговують. Зробити з них роман? Він би складався з загальних місць. Формат такої книжки, як "Моя Україна", пропонував простір, в якому можна було вберегти сюжети від баналізації й зберегти їх узагалі. Цю книжку можна було й не писати. Однак її можна було й не написати. Я написав цю книгу такою, як міг – короткою і, сподіваюся, посутньою. У кожному разі щирою". Тимофій Гаврилів