До книжки Агатангела Кримського (1871–1942) "Щастя - тим, хто має жити", названої за рядком авторського вірша, увійшла мала проза цього видатного українського вченого-орієнталіста, мовознавця, письменника й перекладача, громадського та наукового діяча. У виданні вміщено - за авторським визначенням цього жанру - "белетристичні писання" і "повістки та ескізи з українського життя", що були написані впродовж 1890–1894 років, ще в студентські роки митця. Тематичне розмаїття малої прози А. Кримського є доволі значним і цікавим: стосунки батьків і дітей, питання українства, національного відродження, туга за рідним краєм, протест проти свавілля, домашнє насильство, конфлікт поколінь, відхід від традиції. "Бейрутські оповідання" було створено Кримським в самому Бейруті під час перебування в науковому відрядженні в Сирії, де він досліджував арабські рукописи та удосконалював власні знання східних мов. Дискусійним залишається питання щодо автобіографічності малої прози митця.