Михайло Грушевський — один із найвидатніших українських істориків, громадських діячів та науковців, чия творчість і наукова діяльність стали фундаментом української історіографії, літературознавства та національного самопізнання. Його монументальна праця «Історія української літератури» в 6 томах — це одна з найважливіших літературознавчих праць XX століття, яка охоплює широке історичне полотно розвитку українського письменства від найдавніших часів до початку XX століття.
Ця робота є не лише оглядом літературних творів, але й глибоким аналізом соціокультурних, політичних та духовних процесів, які формували літературне середовище на різних етапах історії України. Грушевський ретельно досліджує витоки української літератури, починаючи з фольклору, усної народної творчості, церковної писемності Київської Русі й аж до доби бароко, класицизму та романтизму.