1000 років радості й смутку. Мемуари

У своїй першій книзі мемуарів "1000 років радості й смутку" Ай говорить про протистояння з державою, що в поєднанні з його протестним мистецтвом, із одного боку, перетворили його на ікону для міжнародної творчої спільноти - а з іншого боку змусили працювати в політичному вигнанні. Назва книги - це слова з вірша, які його батько, відомий поет Ай Цінь, написав під час відвідування руїн стародавнього міста на Шовковому шляху: "Із тисячі років радощів і смутку / Не лишилося жодного сліду". Перебуваючи в ув'язненні, Ай вирішив, що таки хоче залишити слід; жаль через нездоланність прірви між ним і його вже покійним батьком, а також страх, що його маленький син може ніколи не дізнатися, хто такий насправді його батько, спонукали Ая Вейвея написати цю книгу.