Найбільшим результатом його багаторічної етнографічної праці стала п'ятитомна монографія «Гуцульщина», присвячена дослідженню матеріальної і духовної культури галицьких гуцулів, видана у 1899—1908 роках Науковим товариством імені Шевченка у Львові й надрукована у чотирьох томах. «Гуцульщину» високо оцінили вітчизняні й зарубіжні діячі науки і культури, а Іван Франко відзначав, що про вартість праці В. Шухевича найкраще свідчить те, що вона іще в рукописі була перекладена польською. Четвертий том цієї монументальної праці має один розділ під назвою «Обряди церковні». Дотримуючись церковного календаря, Володимир Шухевич розкриває релігійну суть гуцулів, дотримання ними християнських свят у поєднанні з місцевими віруваннями, звичаями. Значну частину книги займає опис найвеличнішого дійства на Гуцульщині — вихід колядників, які надають особливого колориту Різдвяним святам.