Мова

Українська

#Маріуполь #Надія (м'яка обкл.) Сухорукова Н

Автор: Сухорукова Надія

Видавництво: Лабораторія

В наявності

Мова

Українська

"Це місто мого дитинства, моєї любові, мого щастя. Я бачила його різним, але ніколи не думала, що побачу його мертвим".

Здавалося, що це неможливо. Проте місяцями весь світ у прямому ефірі спостерігав, як російська армія знищує Маріуполь. Холод, голод, страх, зруйновані будинки і близькість смерті - усе це стало реальністю мешканців міста після початку блокади. Серед тих, кому довелося пережити цей жах, була і авторка цієї книжки Надія Сухорукова.

Не впасти у відчай Надії вдалося лише завдяки власному щоденнику. День за днем вона фіксувала події у місті, яке повільно перетворювалося на попіл та руїни. Відверто і до болю емоційно, вона показує Маріуполь очима його мешканки. Але насамперед - демонструє силу надії, яку неможливо знищити навіть найпотужнішими бомбами.

Ілюстрації у книжці створені іншим мешканцем Маріуполя - художником-графіком Даніілом Немировським. Це його власна візуальна рефлексія пережитого в Маріуполі.

Чим хороша ця книжка:

Уривки щоденника авторки уже звучали у всьому світі, але у цій книжці відтворена цілісна історія того, що пережили мешканці Маріуполя після вторгнення російської армії у місто.

Візуальна рефлексія подій створена іншим мешканцем Маріуполя - художником-графіком Даніілом Немировським. У своїх ілюстраціях йому дуже точно вдалося передати атмосферу воєнного міста і відчуття людей, на очах яких руйнують їхній дім.

Про авторку:

Надія Сухорукова - маріупольська журналістка. Під час блокади Маріуполя вела щоденник у соцмережах. Уривки з нього звучали під час виступу у Європарламенті міністра закордонних справ Латвії Едгар Рінкевич і на благодійному вечорі на підтримку України в Британії у виконанні британської акторки Грети Белламасіної. За мотивами щоденника литовський режисер Андрюс Саулюс (Вільнюський драматичний театр) поставив виставу. Уривки друкувалися на платформі "Відкрита демократія" (Велика Британія), у виданнях "Голос Америки" (США), "New York Times" (США), "Українська правда" (Україна), "Frankfurter Allgemeine Zeitung" (Німеччина), "Bild-Zeitung" (Німеччина), "Freefils" (Шотландія) тощо. Крім цього, на основі щоденника Надії Об'єднанням Українських Продюсерів (ОУП) знято документальний фільм "Маріуполь. Невтрачена надія". Кіно є свідченнями російсько-української війни, очима простих людей, які прожили у Маріуполі перший місяць вторгнення.