"Сага про Еґіля сина Лисого Ґріма" – не просто класика ісландської саги. Це взірець архаїчної культури середньовічної Скандинавії, який донесли до нас як церковні, так і світські діячі, що присвятили себе роботі з упорядкування та запису саг, події яких відбувалися у IX–XII століттях, і не лише в Ісландії, а й ледь не по всій північній півкулі.Авторство цієї саги свого часу приписували легендарному авторові "Молодшої Едди", Сноррі Стурлусону, і не дарма. Адже сам головний герой – далекий пращур самого Сноррі. В основі сюжету – життєпис Еґіля Скалла-Ґрімссона, видатного воїна, авантюриста, чаклуна і поета. Текст відкриває читачеві ретроспективу заселення Ісландії, виникнення феномену скальдичної поезії, становлення норвезької монархії та просто дає змогу, наче у машині часу, перенестися до світу, де ісландський поет не лише складав вірші, а долав казкових чудовиськ, ходив у вікінгські походи, чаклунством та особистою звитягою міг скинути або посадити на трон конунга Норвегії.
Коментарі
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь