Соловей

Малюнки, які ви бачите у книжці, не були зроблені як книжкові ілюстрації, я намалювала їх для сценічного проєкту казкарів-сторітелерів з Дорнаху пана та пані Радлінгмаєр. Вони супроводжують свої виступи показом картин, які допомагають створити особливий настрій додатково до сценічної декламації казок. Володіючи мистецтвом художнього мовлення, вони розповідають історії так, що в твоїй уяві постають дивовижні кольорові картини. Моїм завданням було зробити малюнки, які б супроводжували зміст, продовжували настрій та не заважали зайвими деталями такому уявному напівсну. Тому ви не побачите тут чітких контурів та якихось дрібниць, тільки рух кольорів та деякі натяки на сюжет. До того ж, для мене ця казка Ганса Крістіана Андерсена виглядає так, наче він вигадав її, коли сидів за столом, сервірованим до чаю китайською порцеляною. Бо жодного зв’язку з Китаєм, окрім використання нібито китайських назв, казка не має. Це наче набір культурних міфів та наївних уявлень про невідому далеку східну країну, використаний як антураж для того, щоб нагадати, що кризи у нашому житті допомагають нам повернутись до справжнього і зробити правильний вибір. Бо наприкінці казки Імператор, який ніколи не помічав тих, хто поруч, зустрівшись зі смертю та отримавши зцілення через мистецтво, нарешті побачив оточуючих людей і звернувся до них із привітанням. Він одужав, бо став Людиною... ...чого і вам усім бажаю!

Наталія Єщенко