Ці інноваційні будівлі є надзвичайним поєднанням функціональності, авангардної естетики та геніального дизайну, але, незважаючи на ці якості, вони залишаються здебільшого невизнаними. Це результат кількох факторів, зокрема клеймо приналежності до радянської епохи, корупція, занедбаність, а також постійна загроза руйнування як від недобросовісних забудовників, так і від війни.

Від таких шедеврів, як Київський крематорій і готель "Салют", до раніше незадокументованих прикладів, як-от термінал Ужгородського аеропорту та Новоархангельське відділення поліції, Соловйов подорожував Україною, фотографуючи екстер'єри та інтер'єри цих важливих будівель та їх монументальне мистецтво (мозаїки, вітражі та скульптури). У той час як увага нації поглинена більш екзистенціальними питаннями, він задокументував унікальну ідентичність одного з найменш каталогізованих періодів радянської архітектури, його зображення сформували унікальний запис несподіваної та швидко зникаючої спадщини.

Вступ відомого критика архітектури Оуена Хатерлі, доповнений історичними зображеннями, цементує ці будівлі в культурному та політичному контексті. Маючи понад 120 прикладів на 240 сторінках, ця публікація є найповнішою з доступних на цю тему.

Дмитро Соловйов – київський український фотограф-архітектура та дослідник, який документує модерністське мистецтво та архітектуру. Його місія протягом усього життя - збереження модерністської спадщини та популяризація її цінності. Дмитро проводить кампанії на захист визначних модерністських будівель і творів мистецтва, проводить архітектурні екскурсії та читає лекції на основі своїх досліджень, організовує проекти реставрації монументального мистецтва. На його акаунт в Instagram @ukrainianmodernism підписалися понад 100 000 користувачів по всьому світу.