Валер'ян Підмогильний (1901-1937) - один із найвидатніших українських прозаїків XX ст. Письменник залишив по собі чималий доробок, хоч і був репресований у розквіті творчих сил. В. Підмогильний тонко та глибоко відчував контрасти довкола й доносив їх до читача. Проблема одвічності та незалежності від волі людини життя на землі глибоко трактується в оповіданні "В епідемічному бараці". Теми голоду 1921-1923 років письменник торкається у творі, - який вважав одним зі своїх найкращих, - "Син". Герої Підмогильного занурені в "межову ситуацію" або наближені до неї, перебувають у складних суспільних обставинах. Митець зважає на психологічні аспекти людського буття, занурюється в підсвідомі стимули вчинків своїх персонажів. У серії "Рідне" також вийшли друком книжки В. Підмогильного "Остап Шаптала. Повісті", "Місто" та "Невеличка драма".
Коментарі
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь