Маруся Богуславка

Іван Багряний (1906-1963; справжнє прізвище - Лозов'ягін) - український письменник, який зазнав жорстокості сталінських репресій. Митця було ув'язнено, заслано до Далекого Сходу, потім була еміграція. Лише після своєї смерті він був реабілітований, став лауреатом Шевченківської премії 1992 року, і його книги почали перевидавати в Україні. Роман "Маруся Богуславка" започаткував епопею "Буйний вітер", задуману І. Багряним як трилогія про українську молодь у передвоєнні й воєнні роки, яка, однак, так і залишилася незавершеною. 1941 рік. На тлі життя невеликого міста автор розповідає про постановку в театрі драми Старицького "Маруся Богуславка" та описує напруження й боротьбу, що викликала ця подія. До  книжки також вміщено короткий уривок з другого тому роману "Маруся Богуславка" під назвою "Держіть поїзд!".