Античність після античності

Письменниця Марія Матіос вважає, що життя кожної жінки – безперервний випробувальний танець: іноді – "вальс", частіше – "гуцулка", зрідка – "танго" чи коли-не-коли "танець живота". Але традиційно жінки ніколи не танцюють "аркан" – ритуальний, суто чоловічий танець жителів гір. Проте Матіос стверджує, що її героїня "затесалась між аркани", і цей "аркан" – не стане "вальсом". Бо така парадоксальна вдача її героїні, яка з однаковою пристрастю щоденно випробовує своє серце на розрив: чи то тримає батіг у руках для лінивців, чи сповідається в любові. "Жіночий аркан у саду нетерпіння" – поезія справжньої Жінки. Жінки із плоті й крові, жінки, яка вміє бути щасливою "отут і вже".